Ліга Радіоаматовів Волині

Код нашого банера:

<a href="http://lrv.net.ua"><img src="http://lrv.net.ua/images/lrv-baner.gif" alt="Ліга Радіоаматорів Волині"></a>

Адреса для листування:
а/с 5, м. Ковель, Волинська обл., 45008
Адмін:  ut1pg(at)lrv.net.ua

Круглий стіл: ведучий UR4PWL op. Микола
Щонеділі на 3,605 MHz о 08:30 укр.
Постійно на УКХ - 145,400 MHz

Любов, у працю перелита
Неділя, 08 грудня 2019, 00:55

alt  Робота, що пов’язана з викладанням, завжди вважалася дуже складною, але в той же час потрібною і шанованою. Дуже точно про вчителя писав відомий поет С. Л. Соловейчик: "Він — актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він — скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він — лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи".
  Вже понад півстоліття черпає сили для натхнення у своїй праці ковельчанин ПАШКЕВИЧ Микола Олександрович (на знімку ліворуч) — керівник гуртків Ковельської міської станції юних техніків. Високий худорлявий чоловік щодня, без вихідних крокує на роботу.  
  Пашкевич Микола Олександрович народився 8 грудня 1949 р. у місті Ковелі в сім'ї Олександра та Лідії Пашкевичів. Мама — Лідія Володимирівна (дівоче прізвище Рудін) народилася та проживала на хуторі Волошки до 1949 р. Тато — Олександр Михайлович Пашкевич народився в Ковелі. У 1944 р. радянська влада мобілізувала батька і діда Миколи Олександровича до війська. Батько Олександр, якому йшов 21 рік, воював на фронті і був стрільцем, шофером та музикантом. У листопаді 1944 р. при звільненні Прусії отримав друге, на цей раз тяжке поранення. Лікувався в госпіталі міста Орська в Росії, після чого продовжив службу до травня 1948 р.
  Після війни родина Пашкевичів лишилася в Ковелі і проживала в районі Ковеля-ІІ. У 1948 р. Олександр і Лідія одружилися. В 1949 р. у них народився син Микола. Навчався в школі №41 (тепер №2) і закінчив її в 1967 р.

  Навчаючись в 7-му класі, прочитав  "Книгу піонервожатого". Особливо зацікавив його розділ електрики. Друзі познайомили з радіогуртком міської станції юних техніків (СЮТ). Першим керівником гуртка був військовослужбовець-зв'язківець Каменецький Григорій Павлович. Від свого наставника, читання різних журналів й іншої технічної літератури, Микола  дізнався багато нового та цікавого про електро- та радіотехніку. Тут навчився паяти, монтувати, працювати з інструментами та вимірювальними приладами, а також розбиратися в радіосхемах.
  Перша його самостійна робота — виготовлення простого дротяного телефона, який діяв між квартирою і хлівом. Далі був перший детекторний радіоприймач. А кристалічний детектор він навчився виготовляти з сірки та свинцю. Зробив їх декілька: для себе і друзів. Адже це — головний елемент радіоприймача. А коли вчитель приніс на заняття гуртка  військовий ламповий радіоприймач "КВМ",  Микола захопився подорожами в безмежному радіоефірі. Із журналів "Радіо" і "Юний технік" познайомився із радіоаматорством. В 1967 р. отримав індивідуальний радіоаматорський спостережницький позивний UB5-058-39.
  Після закінчення школи №2 її директор Янцевич Костянтин Адамович запросив випускника Миколу працювати лаборантом фізико-хімічного кабінету. Коли в 1968 р. звільнилося місце керівника гуртка СЮТ, сам зголосився його вести (спочатку на громадських засадах). Наказом міськвно від 06.12.1971 р. Пашкевич М. О. був переведений на посаду керівника радіотехнічного та фізикотехнічного гуртків Ковельської міської станції юних техніків. Отож, у Миколи Олександровича в 2018 р. був перший півстолітній ювілей трудової діяльності на станції юних техніків.
  9 березня 1972 р. з ініціативи Пашкевича М. О. в ефір вийшла перша аматорська радіостанція на Ковельщині UK5PAN. За допомогою двоюрідного брата Леоніда в 1978 р. Микола Олександрович опанував Азбуку Морзе. На станції юних техніків відкрили радіотелеграфний гурток. Навчаючись на заочному відділенні, Микола Олександрович в 1979 р.  закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю  “Радіоінженер-конструктор-технолог”.
  9 листопада 1978 р. почав працювати перший на Волині колективний аматорський спостережницький пункт УК5.058.1. Це спонукало брати участь в багатьох змаганнях з радіоспорту, різноманітних конкурсах і виставках. Серед змагань популярними були: спортивна радіопеленгація, радіозв'язок на коротких та ультракоротких хвилях, швидкісна телеграфія та зв'язки через штучні супутники Землі.
Помітного розвитку короткохвильовий радіоспорт на Волині отримав на початку 70-х років. Разом з тим суттєво збільшилась мережа колективних радіолюбительських радіостанцій в школах та позашкільних навчальних закладах.
  Ось деякі історичні факти:
- 11.08.1979 р. — перший радіозв'язок на щойно дозволеному діапазоні 160 метрів провів М. Пашкевич з колективної радіостанції UK5PAN Ковельської станції юних техніків, використовуючи стару армійську радіостанцію РБМ-1 випуску 1946 р.
- Квітень 1982 р. — М. Пашкевич провів перші радіозв'язки, використовуючи ретранслятор, встановлений на штучному радіоаматорському супутнику Землі з G3ZRH (Англія).
- 28.07.1991 р. — перший аматорський радіозв'язок радіотелетайпом провів М. Пашкевич.
- До 10-ї річниці аматорської колективної радіостанції Ковельської міської СЮТ Микола Олександрович з учнями виготовили і оформили альбом "Історія колективної радіостанції UK5PAN". Ювілей відзначали разом із гостями з Луцька, Турійська та братньої Білорусі при активній підтримці директора СЮТ Скалюка М. П. — теж радіоаматора.
- 22 листопада 1992 р. на установчих зборах в Луцьку була створена Ліга радіоаматорів Волині (ЛРВ). Головою Ради радіоаматорів Волині обрали М. О. Пашкевича, який очолював її до 2017 року.
- Радіоаматори під керівництвом Миколи Олександровича проводять оригінальні, цікаві і, в той же час, дуже корисні заходи. Починаючи з 1994 р., за ініціативою Волинської та Рівненської ліг радіоаматорів регулярно проводяться навчально-тренувальні збори РАСЗ (радіоаматорської аварійної служби зв’язку).
- Велику міжнародну акцію провели радіоаматори Волині з нагоди 800-ліття заснування Волинсько-Галицького князівства. Найкращі, найактивніші радіоаматори Волині (з Ковеля — М. Пашкевич та М. М’якота) забезпечували синхронне звучання дзвонів всіх соборів Володимира-Волинського, за що отримали ювілейні дипломи.
- Під час святкування 50-ої річниці Перемоги в травні 1995 р. колектив аматорської радіостанції Ковельської СЮТ вперше працював спеціальним позивним сигналом ЕО50РА, а на честь 10-ї річниці Незалежності України в серпні 2001 р. використовував позивний СПС ЕN10Р.
- На святкуванні 60-ї річниці створення УПА в 2009 р. через розгорнуту на місці колишнього постою радіостанцію аматори повідомляли світові про цю подію.
- На своїх зборах радіоаматори Волині підтримали пропозицію Миколи Олександровича відзначити річницю пам'яті славетної поетеси, нашої землячки Лесі Українки. Запланували провести змагання з радіозв'язку  на коротких хвилях і взяти участь в радіо-експедиції та конференції з нагоди 100-ї річниці пам'яті Лесі Українки.
  Перші відкриті заочні Волинські змагання з радіозв'язку на коротких хвилях "Лісова пісня" відбулися 6 березня 2013 року за участю хлопців та дівчат віком до 19 років, а також дорослих радистів. В змаганнях взяли участь 174 оператори, 55 колективних та індивідуальних аматорських радіостанцій  з 20 областей України, АР Крим та м. Києва. Серед учасників змагань  — команди Волині:   ЗОШ с. Колодяжного, ЗОШ с. Машева Любомльського району, Ковельської та Нововолинської СЮТ та ЦНТТУМ м. Луцька.      
  Головний суддя змагань — Пашкевич  Микола  Олександрович згадує:
"Від Ліги радіоаматорів Волині команди-призери та учасники були нагородженні дипломом "Лісова пісня",  який засновано Лігою радіоаматорів Волині та видається за радіозв'язки з колегами Волинської, Житомирської областей, м. Новоградом-Волинським, рідним містом Лесі, та обов'язково з с. Колодяжним. За змагання 2013 р. дипломи отримали 18 команд та окремі учасники.
У відзначенні подій, пов'язаних з життям та творчістю Лесі Українки, наша участь не обмежується змаганнями. Щороку в своїх заходах ми поширюємо відомості про життя та творчість нашої славетної землячки, проводимо спортивно-екологічні радіоекспедиції. Немало в цьому напрямку уже зроблено. Так, в липні 2012 р. вперше урочище “Нечимне” було представлено в радіоефірі та встановлені радіозв'язки з радіоаматорами Польщі, Естонії, Угорщини, Росії, Румунії, Чехії, Словаччини і, звичайно ж,  в більшості,  з українцями".
- В липні 2013 р. з подання  представника-координатора української національної програми "Українська флора і фауна" Наталії Грицюк (колишньої вихованки Миколи Олександровича, а нині військовослужбовця АТО) урочище  зареєстровано, як "Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Нечимне". Йому присвоєно референцію URFF-139.
  Багато хороших акцій провели радіоаматори  з ініціативи Пашкевича М. О. Крім того, Микола Олександрович має звання "Відінник освіти", суддя республіканської категорії з радіоспорту, кандидат в майстри спорту. В доробку педагога Пашкевича М. О. багато матеріалів щодо проведення змагань з радіозв'язку. Та найбільше досягнення — його учні.
  Терпіння, інтелігентність, освіченість, тактовність, уважність, мобільність, ерудованість — це коротка і неповна характеристика Миколи Олександровича-педагога. Випадкові люди дуже рідко затримуються у вчительській професії. Не кожна людина може бути вчителем, оскільки ця професія вимагає колосальної та кропіткої праці, самопожертви, величезного терпіння та любові до дітей. Тому важко переоцінити заслуги Миколи Олександровича як педагога, який відкриває перед дитиною двері у світ знань, впливає на формування життєвої позиції та пріоритетів, закладає ґрунтовні основи майбутнього своїх учнів.
  Перелічити їх всіх неможливо. Ось лише декілька з них — кращі з кращих, переможці та призери змагань різних років, хто захищав честь міста Ковеля, Волині та України: Шульга Сергій, Подолянчук Ігор, Мажула Іван, Цалай Роман, Маліновський Віталій, Суднік Анатолій, Бірук Сергій, Сарапін Вячеслав. Також серед колишніх вихованців є Зінчук Віктор Олександрович — керівник гуртків Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської області (один з перших учнів Миколи Олександровича), Володимир Пузир — професор Харківського українського університету залізничного транспорту, Олег Янко —  провідний інженер Київського дослідного інституту металургії, Оксана Вороніна — головний редактор журналу "Жінка", Солодуха Богдан — інженер МРТ Ковельського МТМО, Грицюк Наталія — військовослужбовець, учасник АТО, Савчук Андрій — учасник АТО та багато інших.
  І сьогодні, через півстоліття, Микола Олександрович невтомно передає всі свої знання учням, які з честю представляють рідне місто на обласних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Це — призери і чемпіони Біянова Карина, Яцина Павло, Киричук Олександр, Янчишин Дмитро, Фалюш Євген, Гончар Роман, Добровольський Любомир, Чайніков Володимир.
  Віддаючи всі сили і час улюбленій роботі, Микола Олександрович не лишав без уваги і свою сім’ю. Він виховав і гордиться своїми дітьми і онуками. Донька Оксана навчалася в школі №11, закінчила Інститут журналістики Університету ім. Т. Г. Шевченка і нині працює журналістом-редактором соціальної тематики в м. Києві. Син Володимир навчався в школі №3, закінчив Рівненський інститут водного господарства. Нині — пресвітер Євангельської церкви "Емммануїл" міста Ковеля. Онук Євген — лікар. А ще п’ятеро онучат — школярі.
  Багато гарних слів почує наш колега у свій ювілейний день від родини, колег, друзів-радіоаматорів. Нехай збуваються усі бажання! Нехай же вистачить наснаги для нових справ! Многая літа! 
Скільки досягнень у житті —
Не передати і словами.
Вони, як злитки золоті,
І очевидні перед нами.
А зими й літечка летять,
Торкаючись душі і серця.
Тобі сьогодні — 70,
І в це повірити прийдеться.
Вітаємо! В сто голосів
Сердечно зичимо здоров'я,
Будь заповзятим, молодим,
Оточеним теплом й любов'ю!


Тетяна Невесенко, методист Ковельської міської станції юних техніків

 

Вітаємо іменинників!

03.03.1965 UT4PP Геннадiй Лебедев
05.03.2003 US1PAN Валерій Охманюк
06.03.1975 UT0PR Павло Добровольський
09.03.1960 UR3PF Григорiй Бомчук
11.03.1988 UR3PCM Андрій Зубчук
15.03.1978 UT3PA Богдан Божик
15.03.1971 UT5PQ Олег Гаган
19.03.1988 UT1PG Володимир Кисельов
20.03.2000 UR3PTT Любомир Добровольський
21.03.1982 UR3PFW Микола Тюхта
25.03.1974 UR3PEZ Микола Мякота
28.03.2006 US1PAA Арсеній Прокопюк

WEB SDR

Радіоаматори Волині